Дистанційне навчання

Дистанційне навчання

У зв'язку з оголошеним карантином пропоную завдання для учнів 6-А ,7, 9-А , 9Б класів на період з 12.03.20 до 20.03.20
6-А клас
Українська мова : Числівники кількісні і порядкові  с.164 впр.441
                                Творення числівників. Роздільне написання с.167 впр.437
                                Відмінювання кількісних числівників.Ь в кінці числівників с.174 впр.461
Українська література:Л.Воронина "Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9"


7 клас Укр .мова Н, НН у прислівниках Вправа / на вибір/
                             Не , НІ з прислівниками


             Укр.літ.; М. Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських"

9-А клас Укр мова Складні речення з різними видами зв'язку /вправа на вибір/
9-Б клас Будова ССЦ.Види і засоби міжфразового зв'язку , актуальне членування тексту. Вправа /на вибір/

                 Укр.література:Т.Шевченко поеми "Катерина ", "Наймичка".Жіноча доля у творах Т. Шевченка.

Презентація "О.П.Довженко"Ux4TkBXMwg8Mu5SWIXJmnptMiDXpPKibI/edit?usp=sharing

Українська мова У 2015-2016 навчальному році вивчення української мовиздійснюватиметься за такими програмами: у 5-7 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585). У 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою: Українська мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585). Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/ У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/. Звертаємо увагу на зміни, внесені в програму для 5-9 класів. З огляду на те, що в цій програмі основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), що визначають безпосередній предмет навчання та його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) єзасобом досягнення основної освітньоїмети навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме дві перші змістові лінії. Зокрема, у мовленнєвій змістовій лінії програми спрощено висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи. У мовній змістовій лінії спрощено, а також вилученотеми, які, по-перше, не є істотними в забезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу. ККлас Спрощено тему Вилучено тему Додано тему Перенесено тему Змінено формулювання тексту програми 5 клас У розділі «Відомості про мовлення» узагальнено представлено особливості будови типів мовлення (розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму);відомості про стилі мовлення розмовний, науковий, художній, сфери їх використання. У розділі «Види робіт»: спрощено подано особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності,узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос. У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»: У рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»:спрощено пункт «Культура мовлення», а саме:Дотримання лексичних норм літературної мови. У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія» в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено зміст пункту «Культура мовлення» У розділі «Відомості про мовлення» вилучено: «Спілкування як важливий складник культури людини» , «Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового» (загальне ознайомлення)». У підрозділі «Діалогічне мовлення» вилучено діалог за поданим початком, малюнком. У розділі «Види робіт», зокрема в підрозділі «Відтворення мовлення»: вилучено докладний переказ художнього тексту з елементами опису тварин (письмово). У підрозділі «Письмо» вилучено: твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі; замітка в газету інформаційного характеру. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації»: вилучено:«Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично)». У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика.Графіка. Орфоепія. Орфографія»: у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Лексикологія». З розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» вилучено сполучення ьо, йо. У всіх розділах програми в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Текст (риторичний аспект)». З розділу «Лексикологія» вилучено тему «Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови». У розділі «Відомості про мовлення» додано оцінку предмета (явища). У розділі «Повторення вивченого в початкових класах» додано до повторення частин мови частки не,ні; уживання однієї частини мови в значенні іншої. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» додано«Непоширені й поширені звертання»; ознайомлення з найбільш уживанимивставними словами й сполученнями слів (практично). У розділі «Лексикологія» додано тему «Пароніми (практично)». Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником іншомовних слів. У розділі «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» доосновних випадків чергування у — в, і — й , додано з— із— зі . У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» доданодо переліку видів речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні та неокличні. У розділі «Види робіт» в рубриці «Ділові папери» зазначено тільки «Адресу», «Оформлення конверта». Тему «Лист рідним, друзям» перенесено до виду роботи «Письмо». З розділу «Будова слова. Орфографія» перенесено до «Орфоепії» тему «Вимова префіксів пре-, при-, прі-» . У розділі «Відомості про мовлення» внесено термінологічні правки: різновиди мовленнєвого спілкування: усне йписемне мовлення; висловлення. У розділі «Відомості про мовлення» відредаговано основні правила спілкування: «ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність» (практично). У розділі «Повторення вивченого в початкових класах» у рубриці «Правопис» внесено правки: «Написання іменників із великої літери й у лапках; «Літери, що позначають голосні звуки в закінченнях іменників, прикметників, дієслів». У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ. У розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано пароніми. У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ. У підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопредметних зв’язках» («Культура мовлення») поданий матеріал відредаговано, уточнено список іменників із метою запобігання помилкам у визначенні роду. У «Міжпредметних зв’язках» до підрозділу «Числівник» уточнено матеріал щодо правильного використання відмінковихформ числівників. У розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі «Відтворення готового тексту» до виду переказу «Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з елементами роздуму». У підрозділі «Прийменник» додано «Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника». У «Вступі» змінено тему на «Літературна норма української мови». У розділі «Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано матеріал у такій редакції: «Розрізнення на слух відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів його змісту, сприймання на слух прямо не виражених оцінок та емоцій». У мовній змістовій лінії змінено вступний урок на: «Літературна норма української мови» і відповідно внесено зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: «Учень (учениця): усвідомлює поняття літературна мова, літературна норма; розрізняє поняття літературна мова й діалекти». Зміст програми з української мови для 5-12 класів, зокрема для 8-9 класів, зазнав розвантаження на основі врахування такого ж підходу, як і до програми для 5-9 класів, а саме: як в мовленнєвій, так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8-9 класів стосуються обох програм: для 5-9 та 5-12 класів. Клас Спрощено тему Вилучено тему Додано тему Перенесено тему Змінено формулювання тексту програми 9 клас У розділі «Повторення вивченого у 8 класі. Просте неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст (риторичний аспект)». У розділах «Синтаксис. Пунктуація» Пряма й непряма мова(повторення й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з різними видами сполучниково¬го й безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія»,«Текст (риторичний аспект)». У розділі «Відомості про мовлення» вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних зв’язків. У підрозділі «Монологічнемовлення: вилучено: «Твір-роздуму публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему» (усно); «Твір у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему» письмово). Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу«Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до «Повторення й систематизація вивченого» у кінці року. У розділі «Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні правки: «Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)». У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності» внесено уточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділовихзнаків у простому й складному реченнях». З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності семикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в учнів умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й письмові висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості будови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження. З цією метою в програмі для 7 класу на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділяються по 1год. на рік, не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем навчальних досягнень семикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено. У мовній змістовій лінії в 7 класі на вивчення розділу «Морфологія» зменшено кількість годин: дієслово (20/17), дієприкметник (12/10), прислівник (14/13), прийменник ( 4/3), сполучник (4/3), частка (5/4), вигук (2/1) (у чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику нову). Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною. Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку». Індивідуально оцінюютьсяговоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як уснийтвір і читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять. Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання,читання мовчки. Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання. Фронтальні види контрольних робіт Форми контролю 5 6 7 8 9 І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Перевірка мовної теми* 4 4 4 4 3 3 2 2 2 2 Письмо: переказ 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 твір – 1 – 1 – 1 1 1 1 1 Правопис: диктант** 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Аудіювання* – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 Читання мовчки* 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи) (рівень стандарту, академічний рівень) Форми контролю 10 11 І ІІ І ІІ Перевірка мовної теми* 2 2 2 2 Письмо: переказ 1 1 1 1 твір 1 - 1 - Правопис: диктант** 1 1 1 1 Аудіювання* – 1 – 1 Читання мовчки* 1 – 1 – * Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання. ** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо. Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис уколонці «Твір», «Переказ» не робиться). Кількість робочих зошитів з української мовивизначається за класами: 5–9 класи – по два зошити; 10–11 класи – по одному зошиту. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту. Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література». Українська література У 2015-2016 навчальному році вивчення української літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015№ 585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013. У 8-9 класах – за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005(зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585). Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/. Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/. З метою розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме: 5 клас Вилучено з програми народні перекази «Білгородський кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського «Люби природу не як символ…»; поезії М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…». Включено в програму твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона». 9 клас Вилучено з програми твори: Притчу про сіяча; поезію Г. Сковорода «Пісня 28»(із «Саду Божественних пісень»); поему-містерію Т. Шевченка «Великий льох»; поезії І. Франка «Каменярі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», поему «Мойсей». Вилучено літературознавчі поняття: «пригодницька повість» ( 5 клас); «пафос твору», «романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби гумористичного зображення» (поглиблено), «диптих», «повість-казка» (7 клас); силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» (8 клас); «повість-хроніка» (9 клас). Уведено поняття: «тема», «прозова мова» (5 клас), «повість» (6 клас). Звертаємо вашу увагу на зміни, що відбулися в програмі Українська література. 5-12 класи для 8-9 класів. 9 клас Вилучено з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М.Костомарова «Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця» . Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт». Оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка». Вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування» (8 клас); «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка» ( 9 клас). Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів). В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах. З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо. Обов’язкова кількість видів контролю 5–9 класи Класи 5 6 7 8 9 Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 2 – 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 4 2 2 4 2 2 Уроки розвитку мовлення* 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) Уроки позакласного читання 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1 Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт). 10-11 класи Класи 10 11 10 11 Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Рівень стандарту, академічний Профільний рівень Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 4 1 3 4 1 3 4 1 3 4 1 3 Уроки розвитку мовлення* 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) Уроки позакласного читання 1 1 1 1 2 2 2 2 Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п). Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літературивиставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять». Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література». Українська мова в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин Вивчення української мови в 5-7 класах здійснюватиметься за розвантаженими навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, розміщено на офіційному веб-сайті МОН України: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/1349869153// Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Н. Бондаренко, С. Караман, А. Ярмолюк, В. Кононенко, О. Савченко). Вилучення, спрощення, зміни й уточнення, внесені до зазначених програм в 2015 році, спрямовані на розвантаження курсу від уже відомого учням, заскладного або другорядного, комунікативно незначущого матеріалу. Тому звертаємо увагу вчителів на основні зміни, наведені нижче. З метою уникнення дублювання уроків української мови й образотворчого мистецтва узагальноосвітніх навчальних закладах із навчанням російською мовою і з огляду на профілізацію старшої школи вилучено «Твір-опис зовнішності людини, процесу праці за картиною», а також у зв’язку зі складністю цього виду роботи. Окрім того, в аспекті реалізації внутрішньопредметних зв’язків вилучено тему «Способи творення прислівників». ними у тексті, правильну вимову й грамотне написання висловлюваного. Окрім того, рекомендуємо учителю проводити роботу над розвитком мовлення учнів не тільки на спеціально відведених для цього уроках, а й на інших, ретельно добираючи відповідно до вимог програми дидактичний матеріал. Необхідно запобігати типовим для учнів помилкам: jрфоепічні, неправильні відмінкові, родові форми іменних частин мови, особливо займенників, помилки в дієслівному керуванні, координації форм присудка і підмета, у доборі сполучних засобів у складнопідрядних реченнях тощо. Прослуховування коротких текстів, висловлювань, відповідей на запитання, міні-переказів, творчих завдань мають стати невід’ємною частиною кожного уроку з української мови. Навчання української мови в 8 - 9, 10- 11класах буде продовжено за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладівз навчанням російською та польською мовами: «Українська мова» для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (Н.Бондаренко, О.Біляєв, Л. Паламар, В.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005); академічний рівень – «Українська мова» для 10-11 класів ЗНЗ з навчанням російською мовою (Н.Бондаренко, Л.Паламар, В.Кононенко, С.Кос’янчук. - Київ: видавництво «Грамота», 2010); з навчанням угорською мовою:

Тема.     Закон і ми.

(8 клас)

Мета: ознайомити учнів з основними питаннями законодавства щодо підлітків та молоді, з найбільш поширеними прикладами правопорушень серед молоді з метою їх попередження серед учнів школи; виховувати в учнів правову свідомість.

Детальніше

Т.Шевченко "Мені однаково"

Тема: Тарас Шевченко «Мені однаково...» (з циклу «В казематі»). Роздуми автора про власну долю, долю України.

Мета: ознайомити учнів із поезією Т. Шевченка з циклу «В казематі»; показати художню довершеність Шевченкових віршів; розвивати почуття патріотизму через символічний образ сина у поезії «Мені однаково, чи буду»; виховувати вміння витримувати всі ви пробування і вціліти на складних історичних перехрестях.
Детальніше

                                      Виховай  у собі  Людину – ось що головне.

                                                                           В.О.Сухомлинський                                                                                             

            Духовна діяльність – це активні зусилля особистості для того, щоб моральні багатства суспільства ... стали багатствами особистості, внутрішніми цінностями людини, нормами  і  правилами  її поведінки... Це творча, кипуча громадська діяльність людини.

                                                                                                                          В.О.Сухомлинський

Вчити  жити – це значить передавати з серця в серце моральні багатства, здобуті, нагромаджені  людством.

                                                                                                         В.О.Сухомлинський

                     Хай добре слово в серці озоветься

Нині в умовах розкутості, демократизації, гласності, гостро виявилися брак духовності, жорстокість, низька культура людей. Коли думаєш про це, намагаєшся дошукатися причин такої жорстокої деформації, знову й знову повертаєшся до першооснови суспільства – людини, до її душі, почуттів, потреб.

Розкриваючи таїну художнього слова, зачарувавши і полонивши ним дитяче серце, хочеться дати школяреві орієнтири, показати безмежжя духовних багатств, продумавши стимули до безупинного живлення ними свого серця, спонукати до співпраці.

Маса проблем нашого складного життя, політичні й економічні пошуки витіснили розмову про літературу зі сторінок преси, екранів телебачення.. Єдина надія – на  вчителя. Якщо ми, вчителі,  у шкільні роки в дитині не виплекаємо любові до рідного слова, до української книжки, не розбудимо почуття національної гідності, не прищепимо потреби в духовному самоудосконаленні, ми так і не матимемо своєї духовної державності.

Художні твори, звертаючись до далекої і близької історії, сьогодення і майбутнього, сіють знання, спроможні  підняти в людини силу духу, виховують любов і гордість за свій народ, плекають бажання й готовність захистити його від нових незгод, відчути себе органічною часткою народу, повноцінною особистістю,  людиною високої гідності і неповторності.

Бо, як говорив великий педагог  В.О.Сухомлинський,  звертаючи особливу увагу на систему духовно-морального  виховання школярів, орієнтацію на загальнолюдські

Цінності: ”Турбота про гармонійний розвиток моралі, розуму, почуттів, про виховання благородства серця, чистоти всіх духовних поривань і устремлінь є суттю  виховання  нової  людини”.

Тож нехай художнє слово озветься  в юних серцях  ваших  вихованців щедрою добротою до людей!

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.

                                                                        

                                                              (Франсуа Вольтер)

Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.                 Олесь Гончар

Мов поганих не існує в світі ,

Є лише погані язики.

(А. Бортняк)

ЗЛИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ  ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №1

        

(Еміграційна література (огляд).

«Празька поетична школа» української поезії та

її представники. Є.Маланюк)

(Урок з української літератури в 11 класі)

                                                   

                                                                            Підготував вчитель

                                                                            української мови та

                                                                             літератури

                                                                             Яриш М.А.

                                 

           

ТЕМА:            Еміграційна література (огляд).

                  «Празька поетична школа» української поезії   

                  та її представники. Є.Маланюк

МЕТА:       ознайомити учнів з еміграційною літературою

                 найвідомішою «празькою поетичною школою»

                та її представниками; зацікавити творами,

               спонукати до глибшого ознайомлення; розвива-

              ти навички  самостійної роботи з додатковою

              літературою, виділення головного; виховувати

             повагу до митців – патріотів, любов до поетич-

             ного слова.

ОЧІКУВАНІ      учні вміють розповідати про розвиток української

РЕЗУЛЬТАТИ: еміграційної літератури «Празьку поетичну школу» та її

                            представників, самостійно готують проекти,

                      знають    матеріал про життєвий шлях Євгена  Маланюка.

ОБЛАДНАННЯ: «портретна галерея» письменників – емігрантів, виста-

                              вка їхніх творів, проекти учнівських груп, мультимедій-

                             ний проектор, підручники.

ТИП  УРОКУ: вивчення і засвоєння нових знань і вдосконалення навичок і

                         вмінь.

    

                                                  МОЖЕ МЕНІ НА ЧУЖИНІ

                                         ЖИТИ ЛЕГШЕ БУДЕ,

                                         ЯК ІНОДІ В УКРАЇНІ

                                        ЗГАДУВАТИ БУДУТЬ.

                                                  Т.Г.ШЕВЧЕНКО

                                                 МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ

                                     ВИБИРАТИ, СИНУ,

                                    ВИБРАТИ НЕ МОЖНА

                                  ТІЛЬКИ УКРАЇНУ.    

                                                                В.СИМОНЕНКО

                             ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Скільки хвиль еміграції було в Україні?   -   (3)

2. Що спонукало людей емігрувати?

( І хвиля – кінець ХІХ – початок ХХ ст. – матеріальне становище;

ІІ хвиля – 1920-ті роки – соціально-економічні, політичні умови;

ІІІ хвиля – період Другої світової війни та повоєнний час.)

3. Ми познайомилися з творчістю письменників «Розстріляного відродження». Чому називають цей період «Розстріляним відродженням»?

(«Розстріляне відродження» - умовна назва літературно-мистецької генерації українських митців 1920-х – початку 1930-х років, які були репресовані більшовицьким режимом).

4. Кого репресували? (Г.Косинку, В.Підмогильного, М.Хвильового, який покінчив життя самогубством, М.Семенка, М.Зерова, П.Филиповича, М.Вороного, М.Куліша, Ю.Яновського довели до самогубства та багатьох інших)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

     Оголошення теми й мети уроку.

Вч. «Нашого цвіту – по всьому світу», - говорить народне прислів’я. З різних причин і різними способами доля закидала українців далеко за межі рідного краю. Та закладена в генах любов до Батьківщини не зникала, будила почуття патріотизму, прагнення прислужитися народові своїм талановитим художнім словом.

Українській літературі за кордоном та її найвидатнішим представникам і буде присвячено сьогоднішній урок. (Назва, тема, мета, епіграфи)Епіграфом до уроку я взяла слова великого поета Т.Г.Шевченка, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди марив рідною землею. І як відгомін через століття – мудра порада іншого співця, теж величного у своєму слові – істині. Дозволю собі нагадати вам про Богдана Лепкого і його поезію «Видиш, брате мій», яку переспівала теж наша емігрантка Квітка Цісик. (Звучить пісня)

        Відлітали у вирій журавлі… Відлітали, щоб більше не повернутись. безмірна туга і печаль розносилися по світу від того журавлиного плачу. І ось уже понад століття цьому, здається, безкінечному вічному пташиному лету, а серце щемить, тужить, скочується пекуча сльоза скорботи.

        Хто ж ті журавлі, що не дочекалися весни на Батьківщині і у вирію так довго? Так, це наші земляки-українці, розкидані долею по польщах, чехословаччинах, америках, бразиліях, нових зеландіях, бельгіях, канадах… Лише тепер вони повернулись до нас. І я згадую слова однієї зі своїх учениць на уроці з РМ. Був урок – «Твір-опис приміщення», і вона сказала такі слова: «А в кабінеті вишиті рушники, ніби білі птахи, які розкинули свої крила і повернулися до нас із далекого вирію…» Вони повернулися  на Батьківщину: забуті, знищені фізично і морально, повернулися до нас своїми творіннями.

                                Де ж знайти нам за тебе кращу.

                              Серцем,  повним тобою вщерть?        Є.Маланюк

- Що означає слово «батьківщина» для кожного з вас?

(Відповіді учнів)

Отже, батьківщина – це рідна земля, місто, село, рідні люди… Людина шукає собі однодумців, щоб з кимось поділитися своїми думками. Так з’явилося поняття діаспора.

     Словникова робота.

Діаспора (з грец. –розсіяння) – розсіяння по різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини завойовниками. Релігійні та етнічні групи, що живуть за межами своєї історичної території на положенні національно-культурної меншини.

Міграція – переселення народів у межах однієї країни або із однієї країни в іншу.

Імміграція – переселення в іншу країну на постійне проживання.

Еміграція – переселення із своєї батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами. 

Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Це був цвіт нації, а цвіт не знищити. Не встиг більшовицький режим усіх розстріляти.

Водночас існувало ще  одне відгалуження української літератури на теренах еміграції. Найяскравіша її сторінка -  «Празька поетична школа». До неї входили: Юрій Дараган, Євген Маланюк, Олег Ольжич (Кандиба) –син О.Олеся, Леонід Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Юрій Липа (син Івана Липи) та інші.

Крах українських визвольних змагань 1917-1922рр. спричинив ІІ-у потужну хвилю еміграції, тільки вже не економічної, а політичної.

Найбільш прихильно до вигнанців з України поставилися в Чехословаччині . Міста Подєбради й Прага стали потужними культурними, освітніми, політичними центрами українського життя. Тут діяли: український вільний університет, українська господарча академія, Вищий педагогічний університет ім. М. Драгоманова, українські студії практичного мистецтва, Українське видавництво Ю.Тищенка.

Поступово тут сформувалося широке коло талановитих молодих людей. Згодом дослідники почали їх називати «Празькою  школою». Однак не всі вони жили у Празі. Не мали ні статуту, ні програми. І все ж «празька школа»  - досить цілісне літературне явище, бо у творчості її представників виразно проступають спільні ідейно-стильові риси. А саме:

1.     Єдина історіософська концепція (катастрофізм)

(Історіософія – це спроба пояснення сенсу, логіки історичних подій)

Як і інші тодішні мислителі, «пражани» вважали, що Перша світова війна, криваві європейські революції засвідчили катастрофу старого, традиційного, сільського світу й утвердження нового, індустріального, активного, агресивного. Україна опинилася на вістрі зіткнення цих світів і постраждала найбільше.

2.     Волюнтаризм, «філософія чину»:

(від лат. – воля) – культ сили волі, дієвості, конкретних рішучих дій, боротьби) людина може і мусить сама будувати власну долю, захищати свою свободу, гідність, боротися з несправедливістю, звідси – культ героїв, подвигів.

3.     Войовничий націоналізм: єдиною природною формою життя людства є нації, сенс історії полягає у вільному, повнокровному існуванні національних спільнот, українці як нація здобудуть свободу, утвердяться у світі, лише коли загартують у собі залізну, козацьку волю, непримиренно повстануть проти загарбників, будуть готові жертвувати собою заради Вітчизни. Ідеал «пражан» - боротьба за Українську самостійну державу. Патріотичні , громадянські, політичні мотиви в їхній творчості перепліталися гармонійно з інтимними, філософськими, пейзажними.

4.     Трагізм  світосприймання, увага до болісних переживань людини, пов’язаних  із поразкою у боротьбі за високі ідеали. Песимістичні настрої врівноважувала ідея віри в перемогу, возвеличення героїзму й мужності.

5.     Стильовий синкретизм:

(від лат. – поєднання) – поєднання або злиття різних, іноді цілком відмінних способів мислення і поглядів) «пражани» поєднували у своїй творчості різні стилі модернізму, насамперед неокласицизм і неоромантизм, а також символізм, імпресіонізм, експресіонізм.

Звичайно, поза сумнівом, вони гідно поповнили українську літературну класику. Продовжили й розвинули традиції українського героїчного епосу, козацького фольклору, народознавства, творчості Шевченка, Франка, Лесі Українки, поезії січових стрільців. Це були поети – воїни, для яких творче натхнення давала боротьба, а поезія була зброєю в битві на полі честі. Не випадково жоден із «пражан» у найтяжчих випробуваннях життя не зрадив своїх патріотичних ідеалів.

         Вони розвивали особливий тип художньої мови (історична, археологічна, релігійна, міфологічна, мілітарна лексика), що залишила глибокий слід в українській літературі ХХ ст.

         Охарактеризуємо, бодай стисло, їхні творчі особистості.

                    Олег Ольжич (Кандиба) – (1907-1944)

                    Олена Теліга- (1907-1942)

                    Наталя Лівицька-Холодна- (1902-2005)

                    Юрій Дараган – (1894-1926)

                    Оксана Лятуринська – (1902-1983)

                    Євген Маланюк – (1897-1968)

Виступи учнів (захист проектів).

Євген Маланюк .

Народився 20 січня 1897р. в Ново –Архангельську на Херсонщині в сім’ї українських інтелігентів. (У сім’ї батька було 22 дітей. Батько був пізньою дитиною, народився, коли його батькові було 57 років. Дожив до 98р. і вижив лише він). Спочатку навчався в реальній гімназії в Єлисаветграді (разом з Ю.Яновським), а потім у Петербурзькому політехнічному інституті.

1914р. юнак подав документи до Київської військової школи, яку закінчив, отримавши звання офіцера, і став начальником кулеметної команди 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті.

1917р. він перейшов у розпорядження полковника Мішковського, котрий під час встановлення гетьманської влади в Україні став керівником оперативного відділу Генерального штабу.

1920р. разом з армією УНР емігрував, спочатку жив у Каліші в таборі для інтернованих українських частин.

1922р. він разом з Ю.Дараганом заснував журнал «Веселка».

Наступного року закінчив Подєбрадську академію в Чехословаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.

1925р. в Подєбрадах вийшла поетична збірка «Стилет і стилос».

1929р. Є.Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк».

Тема митця і мистецтва є однією з визначальних у творчості Є.Маланюка.

«Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети».

Він добре розумів трагізм долі митця в українському суспільстві, тому писав: «Геній поневоленої нації є завжди скаліченим Прометеєм», вважаючи, що поет зносить, з одного боку, муки творчості, котрі нагадують самоспалення, а з іншого – самотній і несприйнятний суспільством, якому служить.

            Зброю – стилет змінив на перо (стилос)

           (Стилет – символ боротьби за волю, ідеали,

            Стилос – інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва)

Протягом 1930-1939рр. у Парижі та Львові виходили збірки "Земля й залізо», «Земна Мадонна», «Перстень Полікрата».

1945р. опинився  в Західній Німеччині, увійшов до складу МУРу (Мистецький Український Рух).

1949р. емігрував до США.

Потім вийшли друком його книги.

1958р. Є.Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово».

16 лютого 1968р. помер у передмісті Нью-Йорка.

Із відпущеного Богом 71 року Є.Маланюк прожив на чужині – 50.    Він був із тих, хто поєднав чин і слово. Як воїн армії УНР боровся з більшовицькими ордами, як митець продовжив боротьбу за незалежність України в період еміграції. Непохитно вірив:

                              Ти не загинеш, мій народе,

                               Пісняр, мудрець і гречкосій.

Ще в молоді роки Є.Маланюк вичерпно точно визначив свою політичну й людську позицію: «Я волю полюбив державну».

         І нам потрібно затямити просту й геніальну формулу патріотизму, яку вивів Є.Маланюк, - зрозуміти:

                               Що ця хата, цей шлях і цей обрій –

-         Це Мати – Земля,

Що її ображати ніхто не сміє –

Ні каган, ні король, ні мешканець Кремля.

Що не треба заплутано метикувати

В залежності від нагод і годин, -

Тільки знати:

               Вона – Мати,

               Ти – син.

ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-         Найбільше мене вразила постать…

-         Переваги творення літератури за кордоном в тому…

-         Недоліки…

(Могли вільно висловлювати критичні думки, але не завжди володіли реальною ситуацією на Батьківщині).

Оцінювання. Домашнє завдання.

Підготувати виступи. «Творчий шлях письменника Є.Маланюка»

                                     «Шлях емігранта – творчість патріота»