.

Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть. Т.Шевченко

четверг, 25 декабря 2014 г.

вторник, 23 декабря 2014 г.

ЗЛИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ  ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №1
        





На Україну линуть журавлі
(Еміграційна література (огляд).
«Празька поетична школа» української поезії та
її представники. Є.Маланюк)
(Урок з української літератури в 11 класі)

                                                   

                                                                            Підготував вчитель
                                                                            української мови та
                                                                             літератури
                                                                             Яриш М.А.



                                 
           
ТЕМА:            Еміграційна література (огляд).
                  «Празька поетична школа» української поезії   
                  та її представники. Є.Маланюк
МЕТА:       ознайомити учнів з еміграційною літературою
                 найвідомішою «празькою поетичною школою»
                та її представниками; зацікавити творами,
               спонукати до глибшого ознайомлення; розвива-
              ти навички  самостійної роботи з додатковою
              літературою, виділення головного; виховувати
             повагу до митців – патріотів, любов до поетич-
             ного слова.
ОЧІКУВАНІ      учні вміють розповідати про розвиток української
РЕЗУЛЬТАТИ: еміграційної літератури «Празьку поетичну школу» та її
                            представників, самостійно готують проекти,
                      знають    матеріал про життєвий шлях Євгена  Маланюка.
ОБЛАДНАННЯ: «портретна галерея» письменників – емігрантів, виста-
                              вка їхніх творів, проекти учнівських груп, мультимедій-
                             ний проектор, підручники.
ТИП  УРОКУ: вивчення і засвоєння нових знань і вдосконалення навичок і
                         вмінь.
    
                                                  МОЖЕ МЕНІ НА ЧУЖИНІ
                                         ЖИТИ ЛЕГШЕ БУДЕ,
                                         ЯК ІНОДІ В УКРАЇНІ
                                        ЗГАДУВАТИ БУДУТЬ.
                                                  Т.Г.ШЕВЧЕНКО
                                                 МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ
                                     ВИБИРАТИ, СИНУ,
                                    ВИБРАТИ НЕ МОЖНА
                                  ТІЛЬКИ УКРАЇНУ.    
                                                                В.СИМОНЕНКО
                             ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Скільки хвиль еміграції було в Україні?   -   (3)
2. Що спонукало людей емігрувати?
( І хвиля – кінець ХІХ – початок ХХ ст. – матеріальне становище;
ІІ хвиля – 1920-ті роки – соціально-економічні, політичні умови;
ІІІ хвиля – період Другої світової війни та повоєнний час.)
3. Ми познайомилися з творчістю письменників «Розстріляного відродження». Чому називають цей період «Розстріляним відродженням»?
(«Розстріляне відродження» - умовна назва літературно-мистецької генерації українських митців 1920-х – початку 1930-х років, які були репресовані більшовицьким режимом).
4. Кого репресували? (Г.Косинку, В.Підмогильного, М.Хвильового, який покінчив життя самогубством, М.Семенка, М.Зерова, П.Филиповича, М.Вороного, М.Куліша, Ю.Яновського довели до самогубства та багатьох інших)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
     Оголошення теми й мети уроку.
Вч. «Нашого цвіту – по всьому світу», - говорить народне прислівя. З різних причин і різними способами доля закидала українців далеко за межі рідного краю. Та закладена в генах любов до Батьківщини не зникала, будила почуття патріотизму, прагнення прислужитися народові своїм талановитим художнім словом.
Українській літературі за кордоном та її найвидатнішим представникам і буде присвячено сьогоднішній урок. (Назва, тема, мета, епіграфи)Епіграфом до уроку я взяла слова великого поета Т.Г.Шевченка, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди марив рідною землею. І як відгомін через століття – мудра порада іншого співця, теж величного у своєму слові – істині. Дозволю собі нагадати вам про Богдана Лепкого і його поезію «Видиш, брате мій», яку переспівала теж наша емігрантка Квітка Цісик. (Звучить пісня)
        Відлітали у вирій журавлі… Відлітали, щоб більше не повернутись. безмірна туга і печаль розносилися по світу від того журавлиного плачу. І ось уже понад століття цьому, здається, безкінечному вічному пташиному лету, а серце щемить, тужить, скочується пекуча сльоза скорботи.
        Хто ж ті журавлі, що не дочекалися весни на Батьківщині і у вирію так довго? Так, це наші земляки-українці, розкидані долею по польщах, чехословаччинах, америках, бразиліях, нових зеландіях, бельгіях, канадах… Лише тепер вони повернулись до нас. І я згадую слова однієї зі своїх учениць на уроці з РМ. Був урок – «Твір-опис приміщення», і вона сказала такі слова: «А в кабінеті вишиті рушники, ніби білі птахи, які розкинули свої крила і повернулися до нас із далекого вирію…» Вони повернулися  на Батьківщину: забуті, знищені фізично і морально, повернулися до нас своїми творіннями.
                                Де ж знайти нам за тебе кращу.
                              Серцем,  повним тобою вщерть?        Є.Маланюк
- Що означає слово «батьківщина» для кожного з вас?
(Відповіді учнів)
Отже, батьківщина – це рідна земля, місто, село, рідні люди… Людина шукає собі однодумців, щоб з кимось поділитися своїми думками. Так зявилося поняття діаспора.
     Словникова робота.
Діаспора (з грец. –розсіяння) – розсіяння по різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини завойовниками. Релігійні та етнічні групи, що живуть за межами своєї історичної території на положенні національно-культурної меншини.
Міграція – переселення народів у межах однієї країни або із однієї країни в іншу.
Імміграція – переселення в іншу країну на постійне проживання.
Еміграція – переселення із своєї батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами. 
Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Це був цвіт нації, а цвіт не знищити. Не встиг більшовицький режим усіх розстріляти.
Водночас існувало ще  одне відгалуження української літератури на теренах еміграції. Найяскравіша її сторінка -  «Празька поетична школа». До неї входили: Юрій Дараган, Євген Маланюк, Олег Ольжич (Кандиба) –син О.Олеся, Леонід Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Юрій Липа (син Івана Липи) та інші.
Крах українських визвольних змагань 1917-1922рр. спричинив ІІ-у потужну хвилю еміграції, тільки вже не економічної, а політичної.
Найбільш прихильно до вигнанців з України поставилися в Чехословаччині . Міста Подєбради й Прага стали потужними культурними, освітніми, політичними центрами українського життя. Тут діяли: український вільний університет, українська господарча академія, Вищий педагогічний університет ім. М. Драгоманова, українські студії практичного мистецтва, Українське видавництво Ю.Тищенка.
Поступово тут сформувалося широке коло талановитих молодих людей. Згодом дослідники почали їх називати «Празькою  школою». Однак не всі вони жили у Празі. Не мали ні статуту, ні програми. І все ж «празька школа»  - досить цілісне літературне явище, бо у творчості її представників виразно проступають спільні ідейно-стильові риси. А саме:
1.     Єдина історіософська концепція (катастрофізм)
(Історіософія – це спроба пояснення сенсу, логіки історичних подій)
Як і інші тодішні мислителі, «пражани» вважали, що Перша світова війна, криваві європейські революції засвідчили катастрофу старого, традиційного, сільського світу й утвердження нового, індустріального, активного, агресивного. Україна опинилася на вістрі зіткнення цих світів і постраждала найбільше.
2.     Волюнтаризм, «філософія чину»:
(від лат. – воля) – культ сили волі, дієвості, конкретних рішучих дій, боротьби) людина може і мусить сама будувати власну долю, захищати свою свободу, гідність, боротися з несправедливістю, звідси – культ героїв, подвигів.
3.     Войовничий націоналізм: єдиною природною формою життя людства є нації, сенс історії полягає у вільному, повнокровному існуванні національних спільнот, українці як нація здобудуть свободу, утвердяться у світі, лише коли загартують у собі залізну, козацьку волю, непримиренно повстануть проти загарбників, будуть готові жертвувати собою заради Вітчизни. Ідеал «пражан» - боротьба за Українську самостійну державу. Патріотичні , громадянські, політичні мотиви в їхній творчості перепліталися гармонійно з інтимними, філософськими, пейзажними.
4.     Трагізм  світосприймання, увага до болісних переживань людини, повязаних  із поразкою у боротьбі за високі ідеали. Песимістичні настрої врівноважувала ідея віри в перемогу, возвеличення героїзму й мужності.
5.     Стильовий синкретизм:
(від лат. – поєднання) – поєднання або злиття різних, іноді цілком відмінних способів мислення і поглядів) «пражани» поєднували у своїй творчості різні стилі модернізму, насамперед неокласицизм і неоромантизм, а також символізм, імпресіонізм, експресіонізм.
Звичайно, поза сумнівом, вони гідно поповнили українську літературну класику. Продовжили й розвинули традиції українського героїчного епосу, козацького фольклору, народознавства, творчості Шевченка, Франка, Лесі Українки, поезії січових стрільців. Це були поети – воїни, для яких творче натхнення давала боротьба, а поезія була зброєю в битві на полі честі. Не випадково жоден із «пражан» у найтяжчих випробуваннях життя не зрадив своїх патріотичних ідеалів.
         Вони розвивали особливий тип художньої мови (історична, археологічна, релігійна, міфологічна, мілітарна лексика), що залишила глибокий слід в українській літературі ХХ ст.
         Охарактеризуємо, бодай стисло, їхні творчі особистості.
                    Олег Ольжич (Кандиба) – (1907-1944)
                    Олена Теліга- (1907-1942)
                    Наталя Лівицька-Холодна- (1902-2005)
                    Юрій Дараган – (1894-1926)
                    Оксана Лятуринська – (1902-1983)
                    Євген Маланюк – (1897-1968)
Виступи учнів (захист проектів).
Євген Маланюк .
Народився 20 січня 1897р. в Ново –Архангельську на Херсонщині в сімї українських інтелігентів. (У сімї батька було 22 дітей. Батько був пізньою дитиною, народився, коли його батькові було 57 років. Дожив до 98р. і вижив лише він). Спочатку навчався в реальній гімназії в Єлисаветграді (разом з Ю.Яновським), а потім у Петербурзькому політехнічному інституті.
1914р. юнак подав документи до Київської військової школи, яку закінчив, отримавши звання офіцера, і став начальником кулеметної команди 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті.
1917р. він перейшов у розпорядження полковника Мішковського, котрий під час встановлення гетьманської влади в Україні став керівником оперативного відділу Генерального штабу.
1920р. разом з армією УНР емігрував, спочатку жив у Каліші в таборі для інтернованих українських частин.
1922р. він разом з Ю.Дараганом заснував журнал «Веселка».
Наступного року закінчив Подєбрадську академію в Чехословаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.
1925р. в Подєбрадах вийшла поетична збірка «Стилет і стилос».
1929р. Є.Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк».
Тема митця і мистецтва є однією з визначальних у творчості Є.Маланюка.
«Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети».
Він добре розумів трагізм долі митця в українському суспільстві, тому писав: «Геній поневоленої нації є завжди скаліченим Прометеєм», вважаючи, що поет зносить, з одного боку, муки творчості, котрі нагадують самоспалення, а з іншого – самотній і несприйнятний суспільством, якому служить.
            Зброю – стилет змінив на перо (стилос)
           (Стилет – символ боротьби за волю, ідеали,
            Стилос – інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва)
Протягом 1930-1939рр. у Парижі та Львові виходили збірки "Земля й залізо», «Земна Мадонна», «Перстень Полікрата».
1945р. опинився  в Західній Німеччині, увійшов до складу МУРу (Мистецький Український Рух).
1949р. емігрував до США.
Потім вийшли друком його книги.
1958р. Є.Маланюк став почесним головою обєднання українських письменників «Слово».
16 лютого 1968р. помер у передмісті Нью-Йорка.
Із відпущеного Богом 71 року Є.Маланюк прожив на чужині – 50.    Він був із тих, хто поєднав чин і слово. Як воїн армії УНР боровся з більшовицькими ордами, як митець продовжив боротьбу за незалежність України в період еміграції. Непохитно вірив:
                              Ти не загинеш, мій народе,
                               Пісняр, мудрець і гречкосій.
Ще в молоді роки Є.Маланюк вичерпно точно визначив свою політичну й людську позицію: «Я волю полюбив державну».
         І нам потрібно затямити просту й геніальну формулу патріотизму, яку вивів Є.Маланюк, - зрозуміти:
                               Що ця хата, цей шлях і цей обрій –
-         Це Мати – Земля,
Що її ображати ніхто не сміє –
Ні каган, ні король, ні мешканець Кремля.
Що не треба заплутано метикувати
В залежності від нагод і годин, -
Тільки знати:
               Вона – Мати,
               Ти – син.
ІІІ. Підбиття підсумків уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-         Найбільше мене вразила постать…
-         Переваги творення літератури за кордоном в тому…
-         Недоліки…
(Могли вільно висловлювати критичні думки, але не завжди володіли реальною ситуацією на Батьківщині).
Оцінювання. Домашнє завдання.
Підготувати виступи. «Творчий шлях письменника Є.Маланюка»
                                     «Шлях емігранта – творчість патріота»

       
            

                       
Будьте обережні на тонкій кризі!
Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.
Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини.
Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.
Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.
При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.
Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.
Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!
Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.
Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді
У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.
У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:
не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;клич на допомогу;намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.
Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:
покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.
Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:
крикни, що ти йдеш на допомогу;наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;підклади під себе лижі, дошку, фанеру; обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.
Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!


ІНСТРУКЦІЯ
з безпеки життєдіяльності учнів під час тривалих святкових днів (Великдень, травневі , Новорічні та інші свята)
1. Загальні положення.
1.1. Інструкція з безпеки учнів під час святкових днів (Великдень, трав­неві, Новорічні та інші свята тощо) поширюється на всіх учасників навчально-виховного про­цесу під час перебування учнів на дов­готривалих вихідних.
1.2. Інструкцію розроблено відпо­відно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», за­твердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, «Правил пожеж­ної безпеки для закладів, установ і ор­ганізацій системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головно­го управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70.
1.3. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (долікар­ської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні зна­ння і навички користування медика­ментами
2. Вимоги безпеки життєдіяльнос­ті учнів під час тривалих святкових днів.
2.1. Вимоги безпеки життєдіяль­ності учнів перед початком тривалих святкових днів (Великдень, травне­ві свята тощо).
2.1.1. Перед початком тривалих святкових днів (Великдень, травне­ві свята тощо) чітко визначити тер­міни початку та завершення вихід­них днів.
2.1.2. У разі продовження вихід­них телефонувати в останній день визначених термінів до приймальної навчального закладу або вихователю, наставнику класу для визначення нового закінчення терміну вихідних.
2.2. Вимоги безпеки життєдіяль­ності учнів під час тривалих святко­вих днів (Великдень, травневі свята тощо).
2.2.1. Під час тривалих вихідних, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати правила дорожнього руху:
• рухатися по тротуарах і пішохід­них доріжках, притримуючись пра­вого боку;
• за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїж­джої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
• переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зок­рема підземних і наземних, у разі їх відсутності — на перехрестях по лі­ніях тротуарів або узбіч;
• у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регу­лювальника чи світлофора;
• виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнив­шись, що не наближаються інші транспортні засоби;
• чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожньо­го руху;
• на трамвайних зупинках, не об­ладнаних посадковими майданчика­ми, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;
• у разі наближення транспорт­ного засобу з увімкненим проблис­ковим маячком червоного або си­нього кольору, або спеціальним зву­ковим сигналом треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
• категорично заборонено вибі­гати на проїжджу частину, влашто­вувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встанов­леними місцями;
• по проїжджій дорозі на велоси­педі можна рухатися тільки дітям, які досягай 16-ти років; мопеди й вело­сипеди повинні бути обладнані зву­ковим сигналом та світлоповертачами: попереду — білого кольору, по боках — оранжевого, позаду — чер­воного; на голові у водія має бути за­хисний шолом; чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
• ковим сигналом та світлоповертача- ми: попереду — білого кольору, по боках — оранжевого, позаду — чер­воного; на голові у водія має бути за­хисний шолом; чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
• водіям мопедів і велосипедів за­боронено керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сиг­налом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, коли поряд є ве­лосипедна доріжка; рухатися по тро­туарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажи­рів; буксирувати інші транспортні засоби;
• для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо) обирати місце на дитячих майданчи­ках та ін., на проїжджу частину ви­їжджати заборонено;
• учні повинні виконувати зазна­чені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які були отримані на уроках основ здоров'я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках;
• заборонено перебувати побли­зу залізничних колій дітям без супро­воду дорослих;
• учні, користуючись транспорт­ним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цьо­го місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.
2.2.2. Під час тривалих вихідних, перебуваючи вдома, на вулиці, в спе­ціалізованих установах, приміщен­нях, транспорті учні повинні чітко виконувати правила пожежної без­пеки:
• заборонено брати з собою вогне­небезпечні предмети, що можуть спри­чинити пожежу (запальнички, сірни­ки, петарди, бенгальські вогні, феєр­верки, цигарки, легкозаймисті речо­вини, вогнезаймисту рідину тощо);
• користуватися газовою плитою вдома тільки із спеціалізованим електричним приладом для вмикан­ня, сухими руками і під наглядом до­рослих;
• заборонено використовувати ві­конниці на вікна для затемнення при - міщень і застосовувати горючі мате­ріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, прино­сити їх до приміщення; застосовува­ти предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, ви­готовлене з горючих синтетичних ма­теріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо); застосовувати відкритий во­гонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), використо­вувати хлопушки, застосовувати ду­гові прожектори; влаштовувати світ­лові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть викли­кати загоряння; встановлювати стіль­ці, крісла тощо, конструкції, виготов­лені з пластмас і легкозаймистих ма­теріалів, а також захаращувати пред­метами проходи та аварійні виходи;
• у жодному разі не брати на ву­лиці чи в іншому місці незнайомі чи чужі предмети, зокрема побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдо­ма чи в інших установах — це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
• не наближатися до електро­приладів, музичної апаратури, що живиться струмом. Користуватись електроприладами можна тільки в присутності батьків, сухими руками. У разі виявлення обірваних прово­дів, неізольованої проводки, іскрін­ня проводки, негайно повідомити дорослих;
• не збиратися біля проходів у гро­мадських установах, входах та вихо­дах, у приміщеннях вестибюлю;
• під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмо- небезпечних ситуацій, виконувати правила пожежної безпеки;
• у разі пожежної небезпеки (наяв­ності вогню, іскріння, диму) — негай­но вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім'я, прізвище, ко­ротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у примі­щенні, свій номер телефону;
• при появі запаху газу в кварти­рі, приміщенні, у жодному разі не вмикати електроприлади, не корис­туватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімк­нена, й вийти з приміщення; покли­кати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номе­ром 104 чи 101 пожежну охорону; на­звавши своє ім'я, прізвище, коротко описати ситуацію і залишити свій номер телефону.
2.2.3. Під час тривалих вихідних, перебуваючи вдома, на вулиці, в спе­ціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних ви­падків, травмування, отруєння тощо:
• під час тривалих вихідних забо­ронено перебувати біля водойм без супроводу дорослих для запобігання утеплення дітей;
• категорично заборонено пере­бувати біля будівельних майданчи­ків, кар'єрів, закинутих напівзруй- нованих будівель для запобігання об­рушень будівельних матеріалів й по­передження травм та загибелі дітей;
• заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові виро­би, стимулятори;
• уникати вживання в їжу грибів;
• заборонено брати в руки, нюха­ти, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
• пересуватися слід обережно і спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи у відкритий каналізаційний люк;
• не підходити на вулиці до обір­ваних, обвислих проводів, або про­водів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння — дані проводи можуть бути ще підживлені електро­струмом;
не підходити до щитових, не за­лазити на стовпи з високовольтни­ми проводами — можна отримати удар електрострумом від високо­вольтних живлень на відстані 5 м;
• бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдал­ки, атракціони, турніки та інші при­лади справні, сильно не розгойдува­тися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
• не виходити на дах багатоповер­хівки для попередження падіння ді­тей із висоти;
• не підходити до відчинених ві­кон, мити вікна тільки в присутнос­ті дорослих, не нахилятися на пери­ла, парапети сходинокдля запобіган­ня падіння дітей із висоти;
• не спускатися у підвали будин­ків чи інші підземні ходи, катаком­би, бомбосховища — там може бути отруйний газ;
• не вступати в контакт із незна­йомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;
• застосовувати всі знання й пра­вила, отримані на уроках основ здоров'я, виховних годинах, на­вчальних уроках.
2.2.4. Під час тривалих вихідних учні повинні виконувати правила без­пеки життєдіяльності під час самостій­ного перебування вдома, на вулиці, громадських місцях, у друзів, на мо­лодіжних дискотеках, у замкнутому просторі приміщень із чужими людь­ми, правила попередження правопо­рушень та насильства над дітьми:
• не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;
• не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Скажіть, що не знаєте, і швидко йдіть геть;
• перебувати без супроводу до­рослих на вулиці дітям до 10-ти ро­ків можна до 20 год, до 14-ти років — до 21 год, до 18-ти років — до 22 год. У темну пору сезону — до настання темряви;
• діти мають право не відчиняти двері будинку навіть представникам правоохоронних органів. Якщо не­знайомець запитує, чи скоро при­йдуть батьки, повідомте, що ско­ро — вони у сусідів, а в цей час зате­лефонуйте батькам і двері незнайом­цям не відчиняйте;
• перебувати подалі від тих, хто влаштовує бійки, не беріть участі в су­перечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведін­ку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими ке­руйтеся толерантними відносинами;
• не заходити в під'їзд, ліфт із не­знайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець чи­нить якісь дії щодо вас. Бути уважні­шими, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час про­ходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупиніться й відійдіть у сторону, щоб потенційний переслі­дувач пройшов повз вас;
• під час перебування на диско­теці, слід завчасно попередити бать­ків про зустріч вас після закінчення заходу; керувати загальними прави­лами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агре­сивну поведінку рухами й словами. У разі небезпечної ситуації слід звер­татися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;
• не чинити дій, що можуть приз­вести до правопорушень. Неповно­літніми у кримінальному праві вва­жаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підля­гають кримінальній відповідальнос­ті; позбавлення волі неповнолітньо­му може бути призначення строком до 10-ти років; найбільш суворим примусовим заходом виховного ха­рактеру є направлення до спеціаль­них навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;
• батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штра­фу в розмірах, передбачених відпо­відною статтею Карного кодексу України;
• всеукраїнські гарячі лінії під­тримки дітей та молоді України: Все­українська лінія «Телефон довіри» — 800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань попередження насиль­ства над дітьми та захисту прав ді­тей — 500-500-33-50 (у межах Украї­ни дзвінки безкоштовні);
• під час перебування в громад­ських місцях на святкових подіях слід уникати натовпу і стовпотво­рінь. При русі в натовпі не можна на­пирати на тих, хто йде попереду (ба­жання прискорити рух завершиться пробкою). Слід намагатися уникну­ти'затору, а головне, тих місць, де просування обмежують гострі кути, перила, скляні вітрини, — вас мо­жуть притиснути, роздавити і сер­йозно травмувати. Якщо ви побачи­ли збуджених глядачів під впливом алкоголю — вийдіть до завершення видовища або значно пізніше, щоб уникнути правопорушень і не стати жертвою насильства.
2.2.5. Під час тривалих вихідних учні повинні виконувати правила з запобігання
захворювань на грип, інфекційні, кишкові захворювання, педикульоз тощо:
при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших лю­дей, і викликати лікаря;
• хворому виділити окреме ліж­ко, посуд, білизну;
• приміщення постійно провіт­рювати;
• при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших лю­дей, і викликати лікаря;
• хворому виділити окреме ліж­ко, посуд, білизну;
• приміщення постійно провіт­рювати;
• у разі контакту із хворим одяга­ти марлеву маску;
• хворому слід дотримуватися постільного режиму;
вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лі­каря;
• постійно мити руки з милом пе­ред їжею;
• не їсти брудних овочів та фрук­тів, ретельно їх мити й ошпарювати;
• для запобігання захворювань на педикульоз, регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібра­не у зачіску, не користуватися засоба­ми особистої гігієни (гребінцем) ін­ших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати іншим свій одяг;
• не вживати самостійно медич­них препаратів, не рекомендованих лікарем;
• якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих немає поряд, слід викли­кати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер телефону, домаш­ню адресу, прізвище, ім'я, а також зателефонувати батькам.
3. Вимоги безпеки життєдіяльнос­ті учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.
3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно вико­нувати вказівки дорослих, які пере­бувають поряд.
3.2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.
3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в служби екстреної допомоги за телефонами:
101 – пожежна охорона;102 – міліція;103 – швидка медична допомога;104 – газова служба,
коротко описати ситуацію, назвати адресу, за якою сталася надзвичайна ситуація, своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.
3.4. За змогою слід залишити територію аварійної небезпеки.