Мов поганих не існує в світі ,
Є лише погані язики.
(А. Бортняк)
четверг, 25 декабря 2014 г.
вторник, 23 декабря 2014 г.
ЗЛИНСЬКА
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №1
(Еміграційна
література (огляд).
«Празька поетична
школа» української поезії та
її представники.
Є.Маланюк)
(Урок з української
літератури в 11 класі)
Підготував вчитель
української мови та
літератури
Яриш М.А.
ТЕМА: Еміграційна література (огляд).
«Празька поетична
школа» української поезії
та її представники.
Є.Маланюк
МЕТА: ознайомити учнів з еміграційною
літературою
найвідомішою
«празькою поетичною школою»
та її представниками;
зацікавити творами,
спонукати до глибшого
ознайомлення; розвива-
ти навички самостійної роботи з додатковою
літературою, виділення
головного; виховувати
повагу до митців –
патріотів, любов до поетич-
ного слова.
ОЧІКУВАНІ учні вміють
розповідати про розвиток української
РЕЗУЛЬТАТИ: еміграційної літератури «Празьку поетичну школу» та її
представників, самостійно готують проекти,
знають матеріал про життєвий шлях Євгена Маланюка.
ОБЛАДНАННЯ: «портретна галерея» письменників – емігрантів, виста-
вка
їхніх творів, проекти учнівських груп, мультимедій-
ний
проектор, підручники.
ТИП УРОКУ: вивчення і засвоєння
нових знань і вдосконалення навичок і
вмінь.
МОЖЕ МЕНІ НА ЧУЖИНІ
ЖИТИ ЛЕГШЕ БУДЕ,
ЯК ІНОДІ В УКРАЇНІ
ЗГАДУВАТИ БУДУТЬ.
Т.Г.ШЕВЧЕНКО
МОЖНА
ВСЕ НА СВІТІ
ВИБИРАТИ, СИНУ,
ВИБРАТИ НЕ МОЖНА
ТІЛЬКИ УКРАЇНУ.
В.СИМОНЕНКО
ХІД
УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
учнів.
1. Скільки хвиль еміграції було в Україні?
- (3)
2. Що спонукало людей емігрувати?
( І хвиля – кінець ХІХ – початок ХХ ст. – матеріальне становище;
ІІ хвиля – 1920-ті роки – соціально-економічні, політичні умови;
ІІІ хвиля – період Другої світової війни та повоєнний час.)
3. Ми познайомилися з творчістю письменників «Розстріляного відродження».
Чому називають цей період «Розстріляним відродженням»?
(«Розстріляне відродження» - умовна назва літературно-мистецької генерації
українських митців 1920-х – початку 1930-х років, які були репресовані
більшовицьким режимом).
4. Кого репресували? (Г.Косинку, В.Підмогильного, М.Хвильового, який покінчив
життя самогубством, М.Семенка, М.Зерова, П.Филиповича, М.Вороного, М.Куліша,
Ю.Яновського довели до самогубства та багатьох інших)
ІІ. Мотивація навчальної
діяльності школярів.
Оголошення теми й мети уроку.
Вч. «Нашого цвіту – по всьому світу», - говорить народне прислів’я. З різних причин і різними способами доля закидала
українців далеко за межі рідного краю. Та закладена в генах любов до
Батьківщини не зникала, будила почуття патріотизму, прагнення прислужитися
народові своїм талановитим художнім словом.
Українській літературі за кордоном та її найвидатнішим представникам і буде
присвячено сьогоднішній урок. (Назва, тема, мета, епіграфи)Епіграфом до уроку я взяла слова
великого поета Т.Г.Шевченка, який майже все своє життя провів на чужині, але
завжди марив рідною землею. І як відгомін через століття – мудра порада іншого
співця, теж величного у своєму слові – істині. Дозволю собі нагадати вам про
Богдана Лепкого і його поезію «Видиш, брате мій», яку переспівала теж наша
емігрантка Квітка Цісик. (Звучить пісня)
Відлітали у вирій журавлі…
Відлітали, щоб більше не повернутись. безмірна туга і печаль розносилися по
світу від того журавлиного плачу. І ось уже понад століття цьому, здається,
безкінечному вічному пташиному лету, а серце щемить, тужить, скочується пекуча
сльоза скорботи.
Хто ж ті журавлі, що не
дочекалися весни на Батьківщині і у вирію так довго? Так, це наші
земляки-українці, розкидані долею по польщах, чехословаччинах, америках,
бразиліях, нових зеландіях, бельгіях, канадах… Лише тепер вони повернулись до
нас. І я згадую слова однієї зі своїх учениць на уроці з РМ. Був урок –
«Твір-опис приміщення», і вона сказала такі слова: «А в кабінеті вишиті
рушники, ніби білі птахи, які розкинули свої крила і повернулися до нас із
далекого вирію…» Вони повернулися на
Батьківщину: забуті, знищені фізично і морально, повернулися до нас своїми
творіннями.
Де ж
знайти нам за тебе кращу.
Серцем, повним тобою вщерть? Є.Маланюк
- Що означає слово «батьківщина» для кожного з вас?
(Відповіді учнів)
Отже, батьківщина – це рідна земля, місто, село, рідні люди… Людина шукає
собі однодумців, щоб з кимось поділитися своїми думками. Так з’явилося поняття діаспора.
Словникова робота.
Діаспора (з грец. –розсіяння) – розсіяння по різних країнах
народів, вигнаних за межі батьківщини завойовниками. Релігійні та етнічні
групи, що живуть за межами своєї історичної території на положенні
національно-культурної меншини.
Міграція – переселення народів у межах однієї країни або із однієї
країни в іншу.
Імміграція – переселення в іншу країну на постійне проживання.
Еміграція – переселення із своєї батьківщини в іншу країну,
зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.
Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Це був
цвіт нації, а цвіт не знищити. Не встиг більшовицький режим усіх розстріляти.
Водночас існувало ще одне
відгалуження української літератури на теренах еміграції. Найяскравіша її
сторінка - «Празька поетична школа». До
неї входили: Юрій Дараган, Євген Маланюк, Олег Ольжич (Кандиба) –син О.Олеся,
Леонід Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська,
Олекса Стефанович, Юрій Клен, Юрій Липа (син Івана Липи) та інші.
Крах українських визвольних змагань 1917-1922рр. спричинив ІІ-у потужну
хвилю еміграції, тільки вже не економічної, а політичної.
Найбільш прихильно до вигнанців з України поставилися в Чехословаччині .
Міста Подєбради й Прага стали потужними культурними, освітніми, політичними
центрами українського життя. Тут діяли: український вільний університет,
українська господарча академія, Вищий педагогічний університет ім. М.
Драгоманова, українські студії практичного мистецтва, Українське видавництво
Ю.Тищенка.
Поступово тут сформувалося широке коло талановитих молодих людей. Згодом дослідники
почали їх називати «Празькою школою».
Однак не всі вони жили у Празі. Не мали ні статуту, ні програми. І все ж
«празька школа» - досить цілісне
літературне явище, бо у творчості її представників виразно проступають спільні
ідейно-стильові риси. А саме:
1.
Єдина
історіософська концепція (катастрофізм)
(Історіософія – це спроба пояснення
сенсу, логіки історичних подій)
Як і інші тодішні
мислителі, «пражани» вважали, що Перша світова війна, криваві європейські
революції засвідчили катастрофу старого, традиційного, сільського світу й
утвердження нового, індустріального, активного, агресивного. Україна опинилася
на вістрі зіткнення цих світів і постраждала найбільше.
2.
Волюнтаризм, «філософія чину»:
(від лат. – воля) –
культ сили волі, дієвості, конкретних рішучих дій, боротьби) людина може і
мусить сама будувати власну долю, захищати свою свободу, гідність, боротися з
несправедливістю, звідси – культ героїв, подвигів.
3.
Войовничий націоналізм: єдиною природною формою життя людства є нації, сенс
історії полягає у вільному, повнокровному існуванні національних спільнот,
українці як нація здобудуть свободу, утвердяться у світі, лише коли загартують
у собі залізну, козацьку волю, непримиренно повстануть проти загарбників,
будуть готові жертвувати собою заради Вітчизни. Ідеал «пражан» - боротьба за
Українську самостійну державу. Патріотичні , громадянські, політичні мотиви в
їхній творчості перепліталися гармонійно з інтимними, філософськими, пейзажними.
4.
Трагізм світосприймання, увага до болісних переживань
людини, пов’язаних із поразкою у боротьбі за високі ідеали.
Песимістичні настрої врівноважувала ідея віри в перемогу, возвеличення героїзму
й мужності.
5.
Стильовий синкретизм:
(від
лат. – поєднання) – поєднання або злиття різних, іноді цілком відмінних
способів мислення і поглядів) «пражани» поєднували у своїй творчості різні
стилі модернізму, насамперед неокласицизм і неоромантизм, а також символізм,
імпресіонізм, експресіонізм.
Звичайно, поза сумнівом, вони гідно поповнили українську літературну
класику. Продовжили й розвинули традиції українського героїчного епосу,
козацького фольклору, народознавства, творчості Шевченка, Франка, Лесі
Українки, поезії січових стрільців. Це були поети – воїни, для яких творче натхнення
давала боротьба, а поезія була зброєю в битві на полі честі. Не випадково жоден
із «пражан» у найтяжчих випробуваннях життя не зрадив своїх патріотичних
ідеалів.
Вони розвивали особливий тип
художньої мови (історична, археологічна, релігійна, міфологічна, мілітарна
лексика), що залишила глибокий слід в українській літературі ХХ ст.
Охарактеризуємо, бодай
стисло, їхні творчі особистості.
Олег Ольжич (Кандиба) – (1907-1944)
Олена Теліга- (1907-1942)
Наталя Лівицька-Холодна-
(1902-2005)
Юрій Дараган – (1894-1926)
Оксана Лятуринська –
(1902-1983)
Євген Маланюк – (1897-1968)
Виступи учнів (захист проектів).
Євген Маланюк .
Народився 20 січня 1897р. в Ново
–Архангельську на Херсонщині в сім’ї українських інтелігентів. (У сім’ї батька було 22 дітей. Батько був пізньою дитиною,
народився, коли його батькові було 57 років. Дожив до 98р. і вижив лише він).
Спочатку навчався в реальній гімназії в Єлисаветграді (разом з Ю.Яновським), а
потім у Петербурзькому політехнічному інституті.
1914р. юнак подав документи до Київської військової школи, яку
закінчив, отримавши звання офіцера, і став начальником кулеметної команди 2-го
Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті.
1917р. він перейшов у розпорядження полковника Мішковського,
котрий під час встановлення гетьманської влади в Україні став керівником
оперативного відділу Генерального штабу.
1920р. разом з армією УНР емігрував, спочатку жив у Каліші в
таборі для інтернованих українських частин.
1922р. він разом з Ю.Дараганом заснував журнал «Веселка».
Наступного року закінчив Подєбрадську академію в Чехословаччині, отримав
диплом інженера, працював за фахом у Польщі.
1925р. в Подєбрадах вийшла поетична збірка «Стилет і стилос».
1929р. Є.Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання
«Танк».
Тема митця і мистецтва є однією з визначальних у творчості Є.Маланюка.
«Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети».
Він добре розумів трагізм долі митця в українському суспільстві, тому
писав: «Геній поневоленої нації є завжди скаліченим Прометеєм», вважаючи, що
поет зносить, з одного боку, муки творчості, котрі нагадують самоспалення, а з
іншого – самотній і несприйнятний суспільством, якому служить.
Зброю – стилет змінив на
перо (стилос)
(Стилет – символ боротьби
за волю, ідеали,
Стилос – інструмент
фіксування думки та краси, символ мистецтва)
Протягом 1930-1939рр. у Парижі
та Львові виходили збірки "Земля й залізо», «Земна Мадонна», «Перстень
Полікрата».
1945р. опинився в Західній Німеччині, увійшов до складу
МУРу (Мистецький Український Рух).
1949р. емігрував до США.
Потім вийшли друком його книги.
1958р. Є.Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово».
16 лютого 1968р. помер у передмісті Нью-Йорка.
Із відпущеного Богом 71 року Є.Маланюк прожив на чужині – 50. Він був із тих, хто поєднав чин і слово. Як
воїн армії УНР боровся з більшовицькими ордами, як митець продовжив боротьбу за
незалежність України в період еміграції. Непохитно вірив:
Ти не загинеш, мій народе,
Пісняр, мудрець
і гречкосій.
Ще в молоді роки Є.Маланюк вичерпно точно визначив свою політичну й людську
позицію: «Я волю полюбив державну».
І нам потрібно затямити
просту й геніальну формулу патріотизму, яку вивів Є.Маланюк, - зрозуміти:
Що ця хата, цей шлях і цей обрій –
-
Це Мати – Земля,
Що
її ображати ніхто не сміє –
Ні
каган, ні король, ні мешканець Кремля.
Що
не треба заплутано метикувати
В
залежності від нагод і годин, -
Тільки
знати:
Вона – Мати,
Ти – син.
ІІІ. Підбиття підсумків уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-
Найбільше
мене вразила постать…
-
Переваги
творення літератури за кордоном в тому…
-
Недоліки…
(Могли вільно висловлювати критичні думки, але не завжди володіли реальною
ситуацією на Батьківщині).
Оцінювання. Домашнє завдання.
Підготувати виступи. «Творчий шлях письменника
Є.Маланюка»
«Шлях
емігранта – творчість патріота»
Будьте обережні на тонкій кризі!
Зима - чудова пора відпочинку на льоду.
Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі
ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку
може приховувати лід, а саме тонкий лід.
Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду.
Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно
тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини.
Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого
- значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого
відтінку, товщиною більшою за 7 см.
Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При
пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.
При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.
Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву
за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета,
але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.
Ніколи не перевіряй товщину льоду
ударами ніг!
Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та
ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою
течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід
недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи
перші кроки без відриву від його поверхні.
Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній
воді
У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний
обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду,
організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього
організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо.
Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і
організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс
сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній
воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15
хвилин після занурення у воду або порушення дихання.
У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:
не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;клич
на допомогу;намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на
його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;намагайся якомога
ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;вибравшись на
лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже
відома.
Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не
виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй
будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім
необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по
можливості випити чогось гарячого.
Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш
ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:
покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;знайти предмет, який можна
кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або
рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);оцінити,
наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод
дістатися до нього.
Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:
крикни, що ти йдеш на допомогу;наближайся до ополонки поповзом, широко
розкинувши руки;підклади під себе лижі, дошку, фанеру; обговори свої дії з
постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його
тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);не
підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу,
шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;витягнувши
потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.
Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти
про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід,
найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь
обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!
ІНСТРУКЦІЯ
з безпеки життєдіяльності учнів під час тривалих святкових днів (Великдень,
травневі , Новорічні та інші свята)
1. Загальні положення.
1.1. Інструкція з безпеки учнів під час святкових днів (Великдень, травневі,
Новорічні та інші свята тощо) поширюється на всіх учасників навчально-виховного
процесу під час перебування учнів на довготривалих вихідних.
1.2. Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи
з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом
Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, «Правил дорожнього
руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від
10.10.2001 № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій
системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки
України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної
пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70.
1.3. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання
першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання
і навички користування медикаментами
2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час тривалих святкових днів.
2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком тривалих
святкових днів (Великдень, травневі свята тощо).
2.1.1. Перед початком тривалих святкових днів (Великдень, травневі свята
тощо) чітко визначити терміни початку та завершення вихідних днів.
2.1.2. У разі продовження вихідних телефонувати в останній день визначених
термінів до приймальної навчального закладу або вихователю, наставнику класу
для визначення нового закінчення терміну вихідних.
2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час тривалих святкових днів
(Великдень, травневі свята тощо).
2.2.1. Під час тривалих вихідних, перебуваючи на вулиці й ставши учасником
дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати правила дорожнього руху:
• рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого
боку;
• за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої
частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
• переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема
підземних і наземних, у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях
тротуарів або узбіч;
• у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника
чи світлофора;
• виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що
не наближаються інші транспортні засоби;
• чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках),
тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
• на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна
виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;
• у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим
маячком червоного або синього кольору, або спеціальним звуковим сигналом
треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
• категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на
ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом
або встановленими місцями;
• по проїжджій дорозі на велосипеді можна рухатися тільки дітям, які
досягай 16-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнані звуковим
сигналом та світлоповертачами: попереду — білого кольору, по боках —
оранжевого, позаду — червоного; на голові у водія має бути захисний шолом;
чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
• ковим сигналом та світлоповертача- ми: попереду — білого кольору, по
боках — оранжевого, позаду — червоного; на голові у водія має бути захисний
шолом; чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
• водіям мопедів і велосипедів заборонено керувати транспортом із
несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по
автомагістралях, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і
пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;
перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
• для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо) обирати
місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати
заборонено;
• учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила
дорожнього руху України, знання про які були отримані на уроках основ здоров'я,
виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних
уроках;
• заборонено перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу
дорослих;
• учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти
тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше
пристосування.
2.2.2. Під час тривалих вихідних, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих
установах, приміщеннях, транспорті учні повинні чітко виконувати правила
пожежної безпеки:
• заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити
пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки,
легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо);
• користуватися газовою плитою вдома тільки із спеціалізованим електричним
приладом для вмикання, сухими руками і під наглядом дорослих;
• заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення при -
міщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші
легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати
предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з
горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту,
поролону, полівінілу тощо); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки,
феєрверки, бенгальські вогні тощо), використовувати хлопушки, застосовувати дугові
прожектори; влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших
речовин, що можуть викликати загоряння; встановлювати стільці, крісла тощо,
конструкції, виготовлені з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також
захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;
• у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомі чи чужі
предмети, зокрема побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших
установах — це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
• не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живиться
струмом. Користуватись електроприладами можна тільки в присутності батьків,
сухими руками. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки,
іскріння проводки, негайно повідомити дорослих;
• не збиратися біля проходів у громадських установах, входах та виходах,
у приміщеннях вестибюлю;
• під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не
стрибати, не створювати травмо- небезпечних ситуацій, виконувати правила
пожежної безпеки;
• у разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) — негайно
вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу
пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім'я, прізвище, коротко
описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій
номер телефону;
• при появі запаху газу в квартирі, приміщенні, у жодному разі не вмикати
електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном,
відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона
була ввімкнена, й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно
повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону; назвавши
своє ім'я, прізвище, коротко описати ситуацію і залишити свій номер телефону.
2.2.3. Під час тривалих вихідних, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих
установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко
виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння
тощо:
• під час тривалих вихідних заборонено перебувати біля водойм без
супроводу дорослих для запобігання утеплення дітей;
• категорично заборонено перебувати біля будівельних майданчиків,
кар'єрів, закинутих напівзруй- нованих будівель для запобігання обрушень
будівельних матеріалів й попередження травм та загибелі дітей;
• заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби,
стимулятори;
• уникати вживання в їжу грибів;
• заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки
квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
• пересуватися слід обережно і спокійно. Беручи участь в іграх, не
створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути
обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи у відкритий каналізаційний
люк;
• не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів,
які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння — дані проводи можуть бути
ще підживлені електрострумом;
не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними
проводами — можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на
відстані 5 м;
• бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку
переконатися, що гойдалки, атракціони, турніки та інші прилади справні,
сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння
чи іншого травмування;
• не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із
висоти;
• не підходити до відчинених вікон, мити вікна тільки в присутності
дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходинокдля запобігання падіння
дітей із висоти;
• не спускатися у підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби,
бомбосховища — там може бути отруйний газ;
• не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання отримання
укусів від хворих на сказ тварин;
• застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров'я,
виховних годинах, навчальних уроках.
2.2.4. Під час тривалих вихідних учні повинні виконувати правила безпеки
життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, громадських
місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі приміщень із
чужими людьми, правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:
• не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не
передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися
представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;
• не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують
дорогу. Скажіть, що не знаєте, і швидко йдіть геть;
• перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна
до 20 год, до 14-ти років — до 21 год, до 18-ти років — до 22 год. У темну пору
сезону — до настання темряви;
• діти мають право не відчиняти двері будинку навіть представникам
правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки,
повідомте, що скоро — вони у сусідів, а в цей час зателефонуйте батькам і
двері незнайомцям не відчиняйте;
• перебувати подалі від тих, хто влаштовує бійки, не беріть участі в суперечках
дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може
призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся
толерантними відносинами;
• не заходити в під'їзд, ліфт із незнайомими людьми; одразу кликати на
допомогу, якщо незнайомець чинить якісь дії щодо вас. Бути уважнішими,
оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків,
підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупиніться й
відійдіть у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;
• під час перебування на дискотеці, слід завчасно попередити батьків про
зустріч вас після закінчення заходу; керувати загальними правилами етикету й
нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку рухами й
словами. У разі небезпечної ситуації слід звертатися до служби охорони
закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;
• не чинити дій, що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у
кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені
після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній
відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути призначення
строком до 10-ти років; найбільш суворим примусовим заходом виховного характеру
є направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється
примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;
• батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей,
підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною
статтею Карного кодексу України;
• всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України: Всеукраїнська
лінія «Телефон довіри» — 800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань
попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей — 500-500-33-50 (у
межах України дзвінки безкоштовні);
• під час перебування в громадських місцях на святкових подіях слід
уникати натовпу і стовпотворінь. При русі в натовпі не можна напирати на тих,
хто йде попереду (бажання прискорити рух завершиться пробкою). Слід намагатися
уникнути'затору, а головне, тих місць, де просування обмежують гострі кути,
перила, скляні вітрини, — вас можуть притиснути, роздавити і серйозно
травмувати. Якщо ви побачили збуджених глядачів під впливом алкоголю — вийдіть
до завершення видовища або значно пізніше, щоб уникнути правопорушень і не
стати жертвою насильства.
2.2.5. Під час тривалих вихідних учні повинні виконувати правила з
запобігання
захворювань на грип, інфекційні, кишкові захворювання, педикульоз тощо:
при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, і
викликати лікаря;
• хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;
• приміщення постійно провітрювати;
• при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, і викликати
лікаря;
• хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;
• приміщення постійно провітрювати;
• у разі контакту із хворим одягати марлеву маску;
• хворому слід дотримуватися постільного режиму;
вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко
виконувати рекомендації лікаря;
• постійно мити руки з милом перед їжею;
• не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити й ошпарювати;
• для запобігання захворювань на педикульоз, регулярно мити голову; довге
волосся у дівчат має бути зібране у зачіску, не користуватися засобами
особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби
гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не
передавати іншим свій одяг;
• не вживати самостійно медичних препаратів, не рекомендованих лікарем;
• якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих немає поряд, слід викликати
швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер
телефону, домашню адресу, прізвище, ім'я, а також зателефонувати батькам.
3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або
аварійної ситуації.
3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати
вказівки дорослих, які перебувають поряд.
3.2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце
свого перебування.
3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в
служби екстреної допомоги за телефонами:
101 – пожежна охорона;102 – міліція;103 – швидка медична допомога;104 – газова
служба,
коротко описати ситуацію, назвати адресу, за якою сталася надзвичайна
ситуація, своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.
3.4. За змогою слід залишити територію аварійної небезпеки.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)