.

Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть. Т.Шевченко

среда, 19 марта 2014 г.

Сценарій усного журналу

Т. Г. Шевченко - великий син
українського народу







Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка. Розвивати мислення, творчу уяву, активність, працювати над виразністю читання. Виховувати пошану до героїчного минулого, любов до свого народу.
Обладнання: Портрет Т. Г. Шевченка, ілюстрації до творів, малюнки учнів, виставка книг про життя і творчість Т. Г. Шевченка.

Хід проведення уроку

Вчитель. Розпочинаємо усний журнал, присвячений Т. Г. Шевченку.
1 сторінка "Життя і творчість Т. Г. Шевченка"
Навесні, коли тануть сніги
І на рясті заграє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.
Вчитель. Т. Г. Шевченко - великий український народний поет. Життя нашого генія таке дивне, що слухаючи про нього, можна було б сказати, що це якась легенда, коли б усе те не було б правдою.
1-й учень. Дата 9 березня 1814 року пам'ятна у історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях, на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, а Україні - її Великий співець - Тарас Шевченко.
2-учень. Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину...В тім гаю,
У тій хатині, у раю
Я бачив пекло...Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
3-учень. Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана
4-учень. Коли Тарас був юнаком забрав його пан, як свого слугу, аж у Пертербург. Знущався над ним і над його талантом художника. Ось як згадує Т. Г. Шевченко про своє дитинство.
5-учень.
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло.
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало.
6-учень. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.
7-учень.Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 роки був у кріпацтві. 10 років мучився в солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі...
1-учень. Ще з дитинства Т. Г. Шевченка тягло до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові - його талант до малювання помітили видатні художники.
2-учень. Т. Г. Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки та мистецтва. На все життя зберіг він у серці любов до благородних діячів російської та української культури, що вирвали його з кріпацького пекла.
3-учень. Т. Г. Шевченко навчається в Академії мистецтв, читає твори російських поетів О. Пушкіна, Ю. Лермонтова, М. Некрасова. У цей час він все більше задумується над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем покріпаченого люду.
4-учень. Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від споглядання мук - усе це виливалося в папері у хвилюючих поетичних рядках.
                                                          Думи мої, думи мої,
                                                          Лихо мені з вами!
                                                          Нащо стали на папері
                                                          Сумними рядками?
5-учень.Його славні твори кликали до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого народу, але добре знав, що за все це треба боротися.
       Вставайте, кайдани порвіте,
І вражою, злою кров'ю
Волю окропіте, -
закликав поет.
За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати.
6-учень. Відправили Т.Г. Шевченка на заслання. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос великого поета, який писав вірші.
7-учень. У 1861 році на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка - у Петербурзі 10 березня пересталобитися серце великого поета.
Вчитель. Поховали Т. Г. Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева. Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо пам'ять поета. Волею історії він ніби ототожнений з Україною, представляє нас, українців, народам світу. Він є нашою гордістю, честю і славою. І нам, дітям, потрібно знати його твори, його життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя - "Кобзар". Пам'ять про Т. Г. Шевченка живе у серцях людських. Його іменем названі вулиці, театри, школи. Пам'ятники Шевченку стоять у багатьох містах України, у далекій Канаді, Угорщині, США, Франції, Парагваї, Росії, Білорусії.

Уявно перегорнемо 2 сторінку нашого журналу, яка має назву "Поезія Т. Г. Шевченка"
Вчитель. Поезія Т. Г. Шевченка стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Т. Г. Шевченко для нас це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. З чого черпають сили й надії. "Тече вода з-під явора", "Садок вишневий коло хати", "Зоре моя вечірняя", "Заповіт", "Якби ви знали, паничі" та інші. Послухайте ці твори.

На 3 сторінці нас чекає вікторина "З якого твору?"

...Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
                     ("Садок вишневий коло хати")
...Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!
                      ( "І виріс я на чужині" )
...Чого так весело було?
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
                       ("Мені тринадцятий минало")
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
                     (Поема "Причинна. Уривок "Реве та стогне Дніпр широкий")
...А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
                      ("Тече вода з-під явора")
...І усміхнулася небога.
Проснулася - нема нічого...
На сина глянула, взяла
Його тихенько сповила...
                      ("Сон")
...Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
                      ("Тече вода з-під явора")
Вчитель. А зараз я пропоную доповнити ці рядки потрібними за змістом словами.
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... лани, гаї, сади!
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до ... (води).
                                                Дивлюся, аж світає,
                                                Край неба палає,
                                                Соловейко в темнім гаї
                                                Сонце ... (зустрічає).

Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у ... (гаї).
                                                Тече вода з-під явора
                                                Яром на долину.
                                                Пишається над водою
                                                Червона ... (калина).
На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина ... (годувать).
                                                 В лиху годину,
                                                 Якось недавно довелось
                                                 Мені заїхать в ... (Україну).


Комментариев нет:

Отправить комментарий